У пошуках лідера в собі

Дмитро Сидоренко написав статтю, надихнувшись курсом "Лідерство"
Студент American Common Law Center at Taras Shevchenko Faculty of Law та 1 курсу Юридичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка Дмитро Сидоренко написав статтю, надихнувшись курсом "Лідерство", який ми організовуємо та проводимо цієї осені по четвергах та п'ятниці о 13:00 в 236 ауд. Вже розпочалась реєстрація на наступний весняний семестр, отож, всі зацікавлені пишіть нам або заходьте в 236 ауд. та записуйтесь на цей курс. Відкривайте себе з нового боку та приємного читання статті! ;)
«До КНУ усі приходять лідерами, тому не дивуйся, що хтось може тебе зрадити»
,- саме ця фраза, сказана знайомим, запам’яталась мені найбільше. Справді, варто замислитись, що ж означає це слово – лідер. Хто це такий, чому він виділяється з-поміж інших і які обов'язки покладені на цю людину, та чи взагалі покладені?
Ми вже давно звикли шукати когось, на кого легко та безтурботно можна перекласти свої обов'язки, хто зможе вирішити всі наші проблеми замість нас, владнати життєві негаразди, забезпечити добробут. Хоча ми, зазвичай, нічого не плануємо робити задля досягнення нашої мети. Отже, це - лідер? Це той, хто лише виконує людські мрії, ніби джин за викликом?
Багато вірить, що це лише фікція. А насправді більш розумні люди керують оточуючими, виправдовуючи свої дії лідерством - діяльністю на благо, яка повинна бути забезпечена добровільним підкоренням другими першим. І у той час, коли надія на краще ледве палахкотить у застиглих серцях, перші задовольняють свої потреби, продовжуючи обманювати суспільство.
Однак незалежно від дефініцій існує одна спільна риса в усіх теоріях: лідер – це загальновизнаний ідеал для кожного. Отже, кожен ладен сам обирати собі лідера і від нас залежить, будемо ми керувати власним життям, чи хтось робитиме це замість нас.
 
Джеф Еванс
Професор Джеф Еванс, який викладає курси лідерства в American Common Law Center, вразив мене цікавою теорією, яку безліч науковців спробували інтерпретувати на нашу реальність: не існує такого фактору, як відокремлене лідерство. Натомість є суспільна єдність, де усі діють рівноправно відносно одне одного, вірять у будь-яку частинку неосяжної матерії, створюючи суб'єктивно-контекстуальну реальність, що висвітлює лише склад думок та фантазій, якими кожен хоче наповнити загальну дійсність. Безумовно, Джеф Еванс – чудовий лектор та освічена людина. На його лекціях ґрунтуються доволі незвичні для багатьох та цікаві засади лідерства: це не власний зиск суспільного ідеалу, а вміння вислухати будь-яку людину та зрозуміти її проблеми та хвилювання, і не тільки поспівчувати, але й максимально докласти зусиль, щоб допомогти їй вирішити це лихо. Ласкаве слово або корисна порада є також важливими у процесі взаєморозуміння. Варто поважати свого співрозмовника, тому що кожна людина прагне у розмові взаємності від співрозмовника, це є основою людських стосунків.
Внесок професора до вивчення цього питання є неоціненним, він сам є дивовижним прикладом стриманості, ввічливості та турботи. Він не примушує нікого виконувати певні вказівки чи дії. Примус – це табу, ознака слабкості. Бо тільки слабка людина буде змушувати інших коритися її волі. Сильна ж буде тим реальним, можливим ідеалом, до якого прагнутиме кожен, докладатиме зусиль і матиме можливість ним стати.
Окрім того, кожен здатен відкрити для себе неймовірні можливості та розширити уявлення про абстрактне розуміння зв'язків між індивідуумами. Більшість одразу зазначає, що не потрібно приховувати нічого від оточуючих, а навпаки слід бути відкритим та позитивно налаштованим, охоче ділитися інформацією, не вирізняючи вигідну та невигідну. Тоді не виникає ніяких сумнівів, що людина обманює, не довіряє іншим.
 
Дмитро Сидоренко та Джеф Еванс
Отже, лідер – походить від слова "вести" (lead – leader – думаю, варто пояснити, бо українськими словами не ясно звідки ж походить "вести"), а не "володіти". Лідер – це той, хто не вирізняється з-поміж інших, проте це надзвичайно поважна людина, яка досягла цього старанною, безкорисливою та невпинною працею на суспільне благо. Це той, на кого можна покластись у будь-яку тяжку хвилину, хто підтримає, ніколи не зрадить та дотримається обіцянки. Це понаднормова праця, за яку ніколи не отримаєш привілеїв.
На останок хочу додати лише одне: незалежно від тверджень видатних науковців, об'єктивної реальності як такої не існує, є тільки вузьке коло предметів нашого екстер'єру, до яких ми можемо доторкнутись або охопити поглядом . Решта – це суб'єктивне сприйняття дійсності крізь призму емоцій, внутрішніх або зовнішніх чинників, що по-різному впливають на наш поточний стан. І вже від нас залежить, як ми облаштуємо інтер'єр нашої свідомості, що творитиме шлях нашого подальшого життя. Dima Sydorenko